Уявіть собі галасливий, наповнений людьми мегаполiс в будній день. Тепер зменшiть цю картину до мікроскопічного вигляду – і ви отримаєте уявлення про те, як виглядає мікробіом всередині нашого тіла. Це трильйони мікроорганізмів, тисячi їх видів: бактерії, гриби, паразити і віруси. У здорової людини ці жителi мирно співіснують один з одним, причому найбільша їх кількість проживає у тонкому і товстому кишечнику, решта ж – по всьому тілу.
У кожного з нас – абсолютно унікальний набiр мікробіоти (мiкроорганiзмiв). Вона формутьєся у людини ще під час народження, завдяки родовим шляхам і грудному молоку матері. Пізніше вплив навколишнього середовища і режим харчування можуть позитивно або негативно впливати на мікробіом.
Вiн складається з корисних (симбiотичних) і потенційно шкідливих (патогенних) мікробів, якi сприяють розвитку хвороби. В здоровому організмі без проблем співіснують патогенна і симбiотична мікробіота. Але якщо баланс порушений інфекційними захворюваннями, суворими дієтами або тривалим використанням антибіотиків чи інших препаратів, що знищують кориснi бактерії, – виникає дисбактеріоз. В результаті організм стає більш сприйнятливим до хвороб.
У чому саме користь мікробіоти для організму?
Вона стимулює імунну систему, розщеплює потенційно токсичні харчові з'єднання і синтезує певні вітаміни і амінокислоти, включаючи вітаміни групи B і вітамін K. Наприклад, важливi ферменти, необхідні для утворення вітаміну B12, знаходяться тільки в бактеріях. Мікробіота здорової людини забезпечує захист від патогенних організмів, що потрапляють в організм через пиття або вживання шкiдливої їжi.
Великі сімейства бактерій, виявленi в кишечнику людини, включають prevotella, ruminococcus, bacteroides та firmicutes. У товстій кишці, в середовищі з низьким вмістом кисню, знаходяться анаеробні бактерії peptostreptococcus, bifidobacterium, lactobacillus і clostridium. Ці мікроби запобігають зростанню шкідливих бактерій, конкуруючи за поживні речовини і місця прикріплення до слизової оболонки кишечника, який вiдповiдає за iмунiтет і виробництво антимікробних білків.
Чи може дієта вплинути на мікробіоту людини?
Окрiм генетики, навколишнього середовища та використання ліків, важливу роль у формуваннi мікробіоти з достатнiм вмiстом корисних бактерiй в товстому кишечнику грає дієта. Зокрема – з високим вмістом клітковини. Якщо у людини немає харчової чутливості, важливо поступово впроваджувати таку дієту, тому що вона може зменьшити ріст патогенних бактерій. Також рекомендується вживати їжу з високим вмiстом про- та пребiотикiв.
Що таке пробіотики?
Скорiш за все, ви вже знайомі з ними або навiть використовуєте їх. Це або продукти, які природним чином містять мікробіоту, або добавки, що містять живі активні бактерії. До продуктiв з макробiотою відносяться ферментовані продукти – кефір, йогурт з живими активними культурами, мариновані овочі, комбучу (чайний гриб), кiмчi, місо-пасту та квашену капусту.
Але надмiрне споживання пробіотичних продуктів може збільшувати газоутворення (метеоризм) і здуття живота, тому особи з чутливістю шлунково-кишкового тракту, наприклад, синдромом роздратованого кишечника, повинні вводити ці продукти обережно, в невеликих кількостях, щоб спочатку оцінити переносимість, а далi вже збiльшувати їх вживання.
Що таке пребiотики?
Ними називаються неперетравлювані вуглеводи і волокна, такі як інулін, резистентні крохмали, камедь, пектини і фруктоолігосахаріди. I вони теж живлять нашу корисну мікробіоту. Хоча існують добавки, що містять пребiотичнi волокна, є багато корисних для здоров'я продуктів з пребіотиками: часник, рiпчаста цибуля та порей, спаржа, топінамбур, зелень кульбаби, банани та водорості. В цілому, фрукти, овочі, боби і цільнозернові продукти, такі як пшениця, овес і ячмінь, є хорошим джерелом пребіотичних волокон.
Як все вiдбуваться на хiмiчному рiвнi?
Якщо ми вживаєм такi речовини, як рафiнований бiлий цукор і лактозу (молочний цукор), вони швидко всмоктуються у верхній частині тонкої кишки, тодi як більш складні вуглеводи (крохмали і волокна) перетравлюються не так легко. Вони розщеплюються тільки ферментами мікробіоти, яка живе в товстому кишечнику. В результаті ферментації вивільняються коротколанцюгові жирні кислоти (SCFA), які використовуються організмом, як джерело поживних речовин, а також відіграють важливу роль у роботi м'язів і профілактиці хронічних захворювань. Також вони стимулюють активнiсть імунних клітин і підтримують нормальний рівень глюкози і холестерину в крові. Важливiсть цих процесiв для правильної роботи нашого органiзму складно переоцiнити.
Отже, мікробiом – це живе, динамічне середовище, в якому відносна кiлькiсть видів може коливатися щодня, щотижня і щомісяця залежно від дієти, ліків, фізичних вправ, навколишнього середовища та інших факторiв. Вченi визнають важливу роль мікробіома для нашого здоров'я, а також масштаби проблем, які можуть виникнути в результаті порушеної взаємодії між ним і його господарем.
30.03.2021
